Механізм організації управління внутрішньошкільного контролю

 

Елементи освітнього менеджменту в організації управління та внутрішньошкільного контролю.

Ключ до освітнього зростання і розвитку – це перш за все бажання керувати процесом змін, при яких проблеми відкривають нові перспективи, очікуючи певної підтримки, де рішення приймаються знизу вгору і зверху вниз, де колегіальність та індивідуалізм разом складають продуктивну взаємодію сил.

М. Фуллан

Інтеграція України у світовий простір потребує постійного вдосконалення національної системи загальної середньої освіти, пошуку ефективних шляхів підвищення якості освітніх послуг і розроблення інноваційної моделі загальноосвітнього навчального закладу – сучасної школи – своєрідного еталону організації навчального процесу, виховної роботи й освітнього менеджменту. Такі навчальні заклади повинні мати високий рівень матеріального забезпечення й фінансової самостійності, застосовувати інформаційно-комунікаційні технології, упроваджувати педагогічні інновації, формувати високий рівень організаційної культури учасників навчально-виховного процесу, мати достатній рівень зовнішньої комунікації, бути громадсько-активними й конкурентноспроможними.

Сучасна школа - це своєрідний центр запитань і відкриттів, розвитку багатогранного інтелекту, бізнес-партнерства, кваліфікованого персоналу, розвитку творчості, психологічного комфорту для всіх учасників навчально-виховного процесу. Це заклад освіти, який «постійно навчається» й «постійно розвивається».  

Погляд на будь-яку сферу життя сучасного суспільства переконує нас у двох основних істинах:  

- усі існуючі системи змінюються досить швидко;

- кожна нова зміна системи тягне за собою подальші.

Тому основним завданням для нашогопедагогічного колективу є вміння орієнтуватися в таких умовах і вміти контролювати якісний розвиток системи навчально-виховного процесу.

Що характерно для школи як для кожної організації?

- Співпраця членів організації, які вважають себе її частиною;

- мінімум одна спільна мета (очікуваний результат), яку приймають як власну всі члени цієї організації;

- спільна діяльність для досягнення поставленої мети.

Не можна не погодитися з тим, що сучасна школа має бути відкритою системою, у діяльності якої постійно враховуються зміни, що відбуваються в соціальному середовищі, швидко адаптується до нових тенденцій і на їх основі вміє створювати нові моделі діяльності тобто:

- постійно навчати педагогічний колектив;

- володіти стратегічним мисленням і баченням майбутнього;

- мати позитивну корпоративну культуру;

- створювати командний принцип роботи.

Будь-яка організація має свій ресурсний потенціал.Серед нього виділяються: кадрові, матеріальні, грошові, технологічні, технічні, інформаційні ресурси. Провівши їх аналіз, ми постаралися з'ясувати, на що може вплинути навчальний заклад. І прийшли до висновку: при правильній організації навчального процесу можна підсилити дію кадрового, технологічного таінформаційного ресурсів. Причому інформаційний ресурс є запорукою успіху як навчального закладу в цілому, так і кожного педагога зокрема, тому що робота, спланована на основі якісно відібраної інформації, дає найбільший результат.

            Діяльність нашої школи ґрунтується на сучасних наукових підходах і принципах, зокрема, на принципах єдності й варіативності, демократичності, національної спрямованості, загальнолюдських цінностей і гуманізму, інформативності й інноваційності.

            Принцип єдності передбачає для колективу досягнення спільної мети й завдань кожного зі ступенів навчання (початкового, базового й профільного), наступність і взаємозв’язок між ними, забезпечення зростання рівня загальноосвітньої підготовки учнів, об'єднання уроку й самопідготовку учнів у єдиний процес за цілями й завданнями навчання, виховання й розвиток та керівництво ним.

            Принцип варіативності передбачає визнання правомірності різних шляхів реалізації єдиної мети й завдань школи на основі застосування різних педагогічних систем і педагогічних технологій.

Принцип демократичності характеризується: активністю виборних органів самоврядування, їхньою відкритістю перед суспільством, участю учнів та їхніх батьків, педагогічного колективу й представників громадськості у розробці та реалізації стратегії й змісту діяльності, відповідальністю навчального закладу за якість освітніх послуг перед споживачем і державою.

Діяльність нашого навчального закладу ґрунтується на засадах органічного національного і загальнолюдського, що є домінантою виховного процесу з виховання патріотизму: почуття любові до рідного краю, свого народу, держави, відповідальності за майбутнє, освоєння фундаментальних духовних цінностей людства.

Принцип інформативності й інформаційності ґрунтується на застосуванні інформаційних та інформативних форм, методів, засобів навчання, доступності до Інтернету, ІКТ, масової інформації, залучення додаткових інвесторів для підтримки інноваційної ініціативи учнів, застосування основ менеджменту, маркетингу, консалтингу й інших сучасних теорій управління.

Так як сучасна школа є державно-громадським загальноосвітнім навчальним закладом, тому у нашій школі активну роль відіграє громадське самоврядування: різноманітні колективні й колегіальні форму­вання вчителів, учнів та їхніх батьків. До них належать загальні збори, батьківська рада, рада закладу освіти, рада лідерів школи, рада учнівського самоврядування та колегіальні органи управління (педагогічна рада, науково-методична рада, адміністративна рада, рада керівників методичних комісій, рада керівників творчих груп учителів і учнів, клуб «Молодого спеціаліста»).

 

Громадсько-державні формування в діяльності ЗОШ №8

Загальношкільні	Учительські	Учнівські	Батьківські
Загальні збори трудового колективу	Педагогічна рада	Шкільний парламент	Загальношкільні батьківські збори
Батьківська рада	Науково-методична рада	Рада учнівського самовряду­вання	Класні батьківські збори
Рада школи	Проектна рада вчителів	Дитяча творча організація «Лугарі»	Комітет батьків (рада інвесторів)

Зазначимо, що чим більше в навчальному закладі створюється різних громадських формувань, тим більше шансів наблизити «класич­ний» заклад освіти до моделі сучасної школи як осередку громади, де враховуються всі освітні запити й потреби учасників навчально-виховного процесу (учнів, батьків, учителів, допоміжного пер­соналу, керівників). Це неможливо без співпраці з соціальними партнерами.

Соціальні партнери:

1. Луганський інститут післядипломної педагогічної освіти (надання науково-методичної рекомендації).

2. Центр інноваційних технологій ЛНУ ім.. Т.Г. Шевченка (тематичні семінари з педагогічними працівниками ЗОШ № 8)

3. Міський притулок для дітей (навчаємо дітей з притулку на базі ЗОШ № 8);

4. Свердловська музична школа №2 ( влаштування спільних масових заходів);

5. Депутат міської ради Рибалко Б.А., герой України (завдяки йому було відремонтовано актову та спортивну зали школи).

Ми маємо відгуки споживачів наших освітніх послуг:

           Статья : «Всего три дня на работу – и первое место в области».Из трех работ, отправленных на областной конкурс «Острое перо», две заняли призовые места – третье и первое. Сейчас в школе царит воодушевление. Как только ребята поверили в свои силы и возможности, сразу же появилось желание участвовать в конкурсах. Уже отобраны 3 лучшие работы учащихся 4-5 классов «Найкращий відгук на сучасну дитячу прозу». В ближайших планах конкурсы «Русский медвежонок» и «Колосок». Желающих – уйма! Коллектив уверен, что главная заслуга в этом нового директора Аллы Исаевой. Она поставила задачу принять участие в «Остром пере» и доказала, что нужно пробовать свои силы везде. И – побеждать!

           Міська газета «Восточный Экспресс»- № 46 (728) 16 ноября 2011 года.

Статья: «Самые-самые и умные-умные». За право стать обладателем Кубка тренеров-2011 24 ноября в ООШ № 5 соревновались 34 команды в трех возрастных категориях. Вопросы были непростые, но очень интересные. Организаторами соревнований выступили: управление образования при исполкоме в г.Свердловске, центр ДЮТ «Мрія», городской интеллектуальный клуб «Эрудит» и совет тренеров и руководителей клуба. В этот день самыми эрудированными оказались: в младшей возрастной категории (5-7 кл.) – команда «Всезнайки» (ООШ № 8). Победителям в каждой категории вручены оригинальные кубки-глобусы.

Міська газета «Восточный Экспресс» № 48 (730) 30 ноября 2011 года.

Вважаємо за необхідне розглянути основні вимоги до різноманітних громадсько-державних формувань, які нормативно визначені в чинному шкільному законодавстві.

Наприклад, рада школи — це постійно діючий у період між проведенням загальних зборів (конфе­ренцій) орган громадського самоврядування.

Її метою є: спрямування зусиль педагогічного й уч­нівського колективів, батьків, громадськості на розви­ток навчального закладу та вдосконалення навчально-виховного процесу; формування позитивного іміджу та демократичного стилю управління; розширення колегіальних форм управління навчальним закладом; підвищення ролі громадськості у вирішенні питань, пов'язаних з організацією навчально-виховного процесу.

Рада школи:

• •   організовує виконання рішень загальних зборів (конференції);
• •   вносить пропозиції щодо зміни типу, статусу навчального закладу, щодо вивчення іноземних мов та мов національних меншин;
• •   спільно з адміністрацією розглядає й затверджує план роботи й здійснює контроль за його виконанням;
• •    затверджує режим роботи школи;
• •   сприяє формуванню мережі класів школи;
• •   разом із педагогічною радою визначає доціль­ність вибору навчальних предметів варіативної частини навчальних планів;
• •   заслуховує звіт голови ради, інформацію дирек­тора та його заступників із питань навчально-виховної й фінансово-господарської діяльності;
• •   бере участь у засіданнях атестаційної комісії з метою обговорення питань про присвоєння кваліфікаційних категорій учителям;
• •   виносить на розгляд педагогічної ради про­позиції щодо поліпшення організації позакласної й позашкільної роботи з учнями;
• •   сприяє поповненню бібліотечного фонду й пе­редплаті періодичних видань;
  • •   організовує громадський контроль за харчуван­ням і медичним обслуговуванням учнів;
  • •   вносить пропозиції щодо морального й ма­теріального заохочення учасників навчально-вихов­ного процесу.

Педагогічна рада — це колегіальний орган управління школою, повноваження якої визначається Положенням про загальноосвітній навчальний заклад.

Основні її завдання полягають в:

• •   об'єднанні зусиль учителів і керівників у розв'язанні проблем навчально-виховного процесу, підвищенні якості навчання та виховання учнів;
• •   визначенні цілей і перспектив діяльності педа­гогічного колективу;
• •   сприянні адміністрації в упровадженні в роботу вчителів досягнень психолого-педагогічної науки, інновацій і передового досвіду навчання і виховання учнів.

Загальні батьківські збори є необхідним компо­нентом системи освіти, який створено з метою поси­лення ролі батьків в управлінні навчально-виховним процесом. Це колегіальний орган, який створюється з представників батьківської громадськості класів на початку кожного навчального року строком на один рік.

Вони проводяться з метою налагодження співпраці батьків зі школою їхніми основними завданнями є:

• •    всебічне зміцнення зв'язку між сім'єю та школою для встановлення єдності виховного впливу на учнів; залучення батьківської громадськості до активної участі в житті школи, організації позашкільного життя;
• •    допомога школі в наданні учням повної серед­ньої освіти;
• •    участь в організації широкої педагогічної про­паганди серед батьків і населення;
• •   допомога в зміцненні фінансової, господарчої та навчально-матеріальної бази школи.

Батьківські збори класів — вищий орган самовря­дування батьків у класі; скликаються за необхідності, але не рідше чотирьох разів на рік. Вони визначають основні напрями діяльності батьків у класі, форми взаємодії з учителями, куратором, органами учнів­ського самоврядування, батьківським комітетом класу; обирають батьківський комітет, делегатів на шкільну батьківську конференцію; розглядають питання, пов'язані з реалізацією рішень органів самоврядування; розв'язують питання участі батьків в управлінні жит­тям класу, обговорюють проекти шкільної документації та висловлюють щодо них свою думку; заслуховують звіти й інформацію про роботу класного батьківського комітету, його комісій, дають їм оцінку; обговорюють пропозиції батьків щодо вдосконалення навчального й виховного процесів у класі; розглядають питання ор­ганізації педагогічного всеобучу батьків; затверджують порядок надання матеріальної й фінансової допомоги сім'ям, які її потребують; приймають рішення про ство­рення фінансового фонду для оплати додаткових освітніх послуг педагогів; проводять заходи щодо стимулювання громадської роботи батьків у школі.

Батьківський комітет є добровільним громад­ським формуванням, створеним на основі єдності інтересів батьків щодо реалізації прав і обов'язків дітей під час їхнього навчання в школі. Він створюється з метою захисту інтересів учнів в органах громадського самоврядування школи, у відповідних державних, су­дових органах, а також надання допомоги педагогічно­му колективу в реалізації завдань загальної середньої освіти, спільної роботи з педагогічним колективом і розвитку в учнів активної життєвої позиції, творчих здібностей та ініціативи, підвищення рівня вихованості й осягнення обов'язкового рівня базової підготовки.

Основною метою батьківського комітету класу є створення умов для формування колективу учнів і сприятливого розвитку в ньому кожної дитини. Він є виконавчим органом батьківських зборів окремого класу.

Основні напрямки його діяльності полягають у:

• •   створенні банку даних батьківських ресурсів;
• •    організації спільних справ батьків і дітей;
• •   розповсюдженні передового досвіду сімейного й родинного виховання;
• •   створенні й збереженні традицій дитячо-доро­слого товариства.

Батьківський комітет класу також працює над сце­наріями традиційних свят, організовує презентацію сімей, які поповнили даний клас.

Внаслідок активної співпраці керівників, учителів, батьків і учнів у школі має відбутися корекція вимог до кожного з них, зокрема:

• •    випускник школи має відповідати вимогам сучасної компетентної особистості, здатної володіти вміннями й навичками саморозвитку й самоосвіти, соціальної орієнтації, загальної культури, культури здоров'я, інформаційної та комунікаційної культури, культури мовлення, громадянської, підприємницької й життєвої активної позиції;
• •   учитель повинен уміти організувати навчальний процес як педагогічну взаємодію, спрямовану на роз­виток особистості учня, його підготовку до розв'язання завдань життєдіяльності й життєтворчості;
• •    керівник повинен бути фахово-підготовленим для виконання управлінської діяльності;
• •    батьки учнів мають бути законослухняними громадянами.

У нашій школі будь-яка діяльність починається з вивчення необхідної інформації адміністрацією, пошуку і підбору технологій для оперативної передачі її колективу, що передбачає подальше вивчення і корекцію її засвоєння педагогами. Максимально ефективно працює система там, де присутні паритетні відносини між учасниками освітнього процесу.

Пріоритетні напрямки управління освітнім

процесом Свердловської загальноосвітньої школи І – ІІІ ступенів №8

Будь - якій системі, у тому числі й освітньої, необхідно розвиватися, отже, пріоритетними напрямками для неї є:

- горизонтальний розподіл праці;

- створення підрозділів;

- вертикальний розподіл праці. ё

Горизонтальний розподіл праці - основна риса організації. Якщо колектив працює над досягненням спільної мети, йому необхідно розподілити між собою обов'язки таким чином, щоб досягти найвищих результатів і проводити якісний контроль. Ми створили свою модель горизонтального розподілу праці між членами адміністрації в ЗОШ № 8.

Модель горизонтального

розподілу праці між членами адміністрації:

 

 

 

 

 

 

 

 

Для даної моделі характерна рівність і колегіальність уприйнятті управлінських рішень. Ізреально існуючого штатного розкладу в наявності по навчальному закладу є на дану мить 1 ставка заступника директора з НВР та 0,5 по ВР. Цього недостатньо для виконання величезної маси посадових обов'язків і для якісного моніторингового контролю.

Тому наказом по організації методичної роботи було прийнято рішення ввести роботу кураторів в особі фахівців з даного напрямку з числа співробітників ЗОШ № 8.

У горизонтальних структурах закономірно сформувалися підрозділи, координовані кураторами.

Наступний етап - вступ в дію вертикального розподілупраці, тобто розподіл роботи на складові для ефективності управління навчально-виховним процесом.

Система вертикального

розподілу праці в ЗОШ № 8

 У ЗОШ № 8 продуктивно функціонує система вертикального розподілу праці. У нашому навчальному закладі створені відділення, методичні комісії, постійні та динамічні творчі групи для моніторингового дослідження освітнього процесу. Зі схеми видно, що керівництвом освітнім процесом ЗОШ № 8 зайняті 17 педагогічних працівників, що становить 52% від загального числа педагогів і це має позитивний результат, тому кожен другий працівник несе на собі частку відповідальності за якість освіти.

При такому підході до організації ВШК управлінська мета адміністрації школи - скоординувати функціонування як вертикального, так і горизонтального розподілу праці.

Будь - якоюсистемою необхідно управляти, найбільший ефект при цьому дає використання освітнього менеджменту - сукупності принципів, методів, способів і форм управління організацією.

Управління ЗОШ № 8 передбачає особливу роль заступника директора, який створює умови для розкриття потенційних можливостей усього педагогічного колективу в межах паритетно зацікавленої взаємодії, залучення педагогів до усвідомленого керівництва школою, використанню їх особистих позитивних, професійних знань, що тягнуть за собою підвищення управлінського статусу педагогів.

Основні форми внутрішньошкільного контролю в ЗОШ № 8:

- індивідуальне та колективне проектування інноваційних систем;

- стимулювання педагогічної активності;

- індивідуальна підтримка кожного педагога на підставі моніторингу освітніх результатів, де виділяється 2 аспекти, головним з яких є постійне спостереження за станом навчального процесу з метою формування рейтингової оцінки знань і вмінь учнів та діагностування професійної майстерності вчителя. Це, насамперед, передбачає процес управління уроком: вплив на зміст, форму і технології на формування умов вдосконалення з метою підвищення ефективності його кінцевого результату.

Етапи управління освітньою системою:

 

 

           Чим же керує вчитель? Перш за все, він керує результатом учня через правильну організацію управління навчальним процесом, вибираючи відповідні форми і методи, здійснюючи технологізацію процесу навчання. Чим керує учень? Учень керує метою вчителя, яка формується, виходячи з особливостей і запитів учня.

             Роль же адміністратора полягає в коректуванні як окремих методів, форм, технологій, застосованих учителем при відвідуванні уроку, так і в управлінні всією системою роботи вчителя.

 

УПРАВЛІННЯ ОСВІТНІМ ПРОЦЕСОМ НА ОСНОВІ ТЕХНОЛОГІЧНИХ КАРТ УЧИТЕЛЯ

Конструювання вчителем освітнього процесу у формі технологічної карти

На сьогодні вчителю надано право самостійно планувати освітній процес, вивчаючи матеріали в межах теми.

Але в плануванні вчителів спостерігаються недоліки:

• •              порушення принципу парності і послідовності в постановці ці­лей системи навчальних знань. (Відсутність взаємозв'язків між ціля­ми одного уроку, з попередньою темою і наступними заняттями);
• •              відсутність діагностичних цілей, що дозволяють робити висно­вок про ступінь їхньої реалізації;
• •             зайве використання на уроках другорядного матеріалу, тому що не здійснюється чіткий добір змісту навчального матеріалу відповід­но до навчальних предметів;
• •              відсутність взаємозв'язку між методами і формами організації навчальної діяльності на одному уроці з наступними заняттями;
• •             переважне використання навчальних занять одного типу, що не відповідає логіці процесу засвоєння учнями знань.

Технологічна карта — форма конструювання педагогом освіт­нього процесу на рівні технології проектування і конструювання, включаючи опис дій учителя й учнів (цілепокладання, організа­цію, контроль, регулювання). Це цілісна система за етапами про­цесу освіти:

• •    цільовим;
• •    змістовним;
• •    операційно-діяльнісним;
• •    контрольно-регулювальним;
• •    рефлексивним.

Логіка конструювання технологічної карти може бути такою:

• •     1 крок — визначення очікуваних результатів (уміти, знати);
• •    2 крок — розбивка змісту теми на блоки;
• •    3 крок — прогнозування цілей і змісту кожного навчального за­няття;
• •    4 крок — визначення 1-го і заключного навчальних занять (1 — вступне, 2 — навчальне заняття з перевірки й оцінки засвоєн­ня учнями знань, способів діяльності, 3 — навчальне заняття з корек­ції знань і способів діяльності учнів, 4 — узагальнення навчального заняття);
• •    5 крок — визначення в кожному змістовому блоці кількості і ти­пів навчальних занять;

6 крок — складання завдань для самоконтролю учнів відповід­но до рівнів засвоєння ними знань. Складають також зразкові тексти самостійних і контрольних робіт, зміст яких коригуються залежно від труднощів учнів, текстові завдання на відповідність і на встановлення правильної послідовності.

Тематичне календарне планування

№ з/п уро­ку	Тема	Очікува­ні резуль­тати	Форма організа­ції	Методи навчан­ня	Характерна діяльність учнів
Урок № 1

Технологічна карта як основа управління навчальною діяльністю учнів

Йдеться про управління самокерованою діяльністю учнів чи про рефлексивну карту.

Управління навчальною діяльністю учнів на основі технологічної карти здійснюється 3-ма етапами:

І етап. Цілепокладання і планування спільної діяльності:

• •    Учитель інформує про нову тему, формує очікувані результати, організує діяльність учнів у співробітництві з учителем («Техніка ко­операції»),
• •    Анкета учнів, у якій необхідно відзначити труднощі, наприклад у вирішен­ні «лінійних рівнянь», далі в парах виділяють загальні труднощі, далі в групах по четверо. Школярі виділяють загальні труднощі і класифі­кують їх, потім учитель пропонує кожній групі назвати підстави кла­сифікації труднощів (у спільному обговоренні створюється загальна класифікаційна схема труднощів дітей). Завдяки такому підходу учні рефлексують свій колишній досвід.

Обговорюючи причини позначених труднощів, учитель підводить поступово до нової теми. У результаті такої роботи учні доходять ви­сновку, що ця класифікаційна схема являє собою своєрідний план досліджуваної теми: «Що забезпечує осмислення учнями стрижневої лінії навчального предмета — формування системності знань».

• Усвідомлення цінності спільної діяльності.

II етап. Зміст навчального процесу:

• •    новий матеріал;                                                         
• •    закріплення;
• •    застосування;
• •    узагальнення, систематизація знань.

ІІІ етап. Контроль, аналіз, регуляція діяльності учнів.

Основне призначення контролю в управлінні діяльністю вчите­ля — зворотний зв'язок, як позитивний, так і негативний.

Негативний зворотний зв'язок дає підставу для оцінки і корекції самого освітнього процесу. Оцінювання при цьому зв'язано з розроб­кою критеріального апарату, на підставі якого буде вироблятися оцін­ка і створення механізму порівняння. Це нормативний підхід, при якому контролюється й оцінюється ступінь відхилення результатів освітньої підготовки учнів, виявляється рівень оволодіння школяра­ми логікою предметного знання, причинно-наслідкового зв'язку, мета знання.

Позитивний зворотний зв'язок — оцінка «руху» учня з одного якісного стану в інший, тобто просування учня в плані індивідуально - значеннєвого розвитку. У педагога мають бути матеріали, що забезпе­чують фіксацію «руху» учня.

Сутність аналітичної діяльності вчителя в даному випадку полягає в тому, щоб представити цілісну картину процесу формування знань, розбивши його на етапи і з'ясувавши, яким чином у результаті взає­модії на кожному з них відбувається досягнення проміжної мети. Для цього потрібно здійснити такі аналітичні дії:

• •       порівняння «еталону» процесу досягнення результатів з реаль­ними процесами конкретних учнів;
• •       співвідношення рівнів сформованості знань учнів з поставлени­ми цілями;
• •    аналіз кожного етапу навчального заняття;
• •    виявлення причин індивідуальних і типових труднощів учнів.

Технологічна карта як основа управління школярем своєю навчально-пізнавальною діяльністю

Для учнів ця карта є своєрідним стимулом самоосвіти, тому що дозволяє їм бачити досліджувану тему цілісно, самостійно організо­вувати навчально-пізнавальну діяльність відповідно до своїх можли­востей.

Необхідний зошит самоконтролю, де фіксується оволодіння зна­ннями й уміннями, дається самооцінка своїх результатів. Визначення вчителем цілей кожного навчального заняття, що ви­ступають у ролі еталонів засвоєння, дозволяє кожному школяреві оці­нити рівень сформованості своїх знань і умінь, приймання рішення про корекцію свого учіння.

Сполучення самоконтролю і самооцінки учня з контролем учителя сприяє об'єктивному виявленню причин труднощів та їх ліквідації. Це своєрідний взаємозв'зок між учнем та учителем.

Форми введення зошита самоконтролю

Дата_________________ предмет__________________

Тема навчального заняття

Що треба знати?	Знаю	Оцінка			Мої труднощі	Рекомен­дації
		моя	учень	учитель
Що треба вміти?	Умію	Оцінка			Мої труднощі	Рекомен­дації
		моя	учень	учитель

 

Форми самоконтролю учнів

Мета: привернути увагу вчителів до різних форм оцінювання і самооцінювання учнів на уроках.

Оцінювання самими учнями своєї роботи (своєї чи особисто своїх товаришів), а також заняття в цілому є цінним методом оцінювання. Застосовуючи цей метод, педагог може багато довідатися про учнів, а також про якість навчального процесу. Рекомендується застосовува­ти наступні форми самоконтролю:

1.Самооцінювання:

• •    самоперевірка письмових робіт;
• •    самооцінка за критеріями;
• •    самооцінка за зразком;
• •    метод питань-відповідей (усне опитування);
• •    метод «Дельта+» (для загальної оцінки дискусії);
• •    метод спостереження й оцінювання;
• •    самооцінка своєї роботи в групі.

2.  Взаємооцінка:

• •    обмін роботами й оцінювання;
• •    перевірка домашнього завдання письмового й усного;
• •    робота в парах із вивчення і закріплення нового матеріалу;
• •    взаємооцінювання один одного роботи в групах.

3.  Оцінювання експертом:

• •    заздалегідь визначений експерт веде облік відповідей інших учнів протягом усього уроку;
• •    учень-експерт оцінює роботу кожного члена групи за визначе­ними критеріями;
• •    протягом уроку працює ціла група експертів із оцінювання ро­боти груп у цілому.

 

Позитивними сторонами самоконтролю учнів є можливість одер­жання оцінок всіма учнями на кожному уроці і розуміння учнями труднощів оцінювання. Школярі вчаться дивитися іншими очима на свою роботу і роботу один одного.

Ми вважаємо, що управляти навчальним процесом адміністратор може тільки після детального вивчення системи роботи вчителя, тому контроль якості освітнього процесу починається з самоконтролю вчителя, а закінчується діагностично-експериментальним контролем з боку адміністрації. Даний моніторинг передбачає оцінку не тільки освітнього процесу, але і якість управлінських рішень, що впливають на ефективний розвиток всієї освітньої системи.

Вже зараз про результативність даної управлінської моделі свідчить певне збільшення процентного показника якості знань, підвищенні продуктивності роботи всіх підрозділів і окремо вчителя. Так, педагогічний колектив ЗОШ № 8 вперше в цьому році взяв участь у міжнародній виставці сучасних закладів освіти, а у Всеукраїнському конкурсі «Цікава школа – 2011» з 6 учасників від нашої школи три педагоги стали призерами: Гончарова Л.Д.- І місце, Бутенко В.О. – ІІ місце, Ямкова М.В. – ІІІ місце. Також учителі беруть активну участь у професійних конкурсах, проектах, та конференціях: конкурс художньої самодіяльності вчителів; місцева педагогічна виставка – презентація «Освітні практики Свердловська - 2012», щорічний професійний конкурс «Учитель року» а також брали участь у ІІІ Міжнародній виставці «Сучасні заклади освіти - 2012».

Також спостерігається позитивна динаміка результативності учнів: збільшилося число призерів ІІ етапу Всеукраїнських предметних олімпіад, конкурсу-захисту робіт Малої академії наук, з'явилися призери обласних конкурсів. Значно збільшилася кількість учасників інтелектуальних конкурсів, з 18% в минулому навчальному році до 87% у поточному.

Глибокий аналіз та обробка результатів контролю підводить адмі­ністрацію до обов'язкового управлінського рішення (педагогічна рада, нарада при директорові, наказ по школі), яке вибирається відповідно до педагогічної ситуації і спрацьовує в цій системі найкраще. Підго­товка до видання такого управлінського рішення має в основі фаховий висновок (довідку), у якому відображено реальну картину результатів праці вчителів та учнів у кожному класі, що перевіряється.

Дотримуючись чіткої системи контролю за станом викладання пред­метів навчального плану, адміністрація школи має реальну картину про­фесійної майстерності вчителів-предметників, рівня навчальних досяг­нень учнів, їхніх можливостей з окремих предметів, системи роботи з обдарованими дітьми. Внутрішньошкільний контроль спрямований на досягнення мети навчально-виховного процесу, створення сприятливого психологічного клімату, забезпечення потрібних матеріально-фінансових умов, готовності вчителів і батьків, учнів до виконання своїх функцій.

Такий цілісний підхід до організації внутрішкільного контролю і керівництва визначає дієві методики контролю, дозволяє виділити стратегічні орієнтири, що в кінцевому підсумку сприяє творчому розвитку особистості дитини, вчителя і всієї педагогічної системи школи.

Отже, сучасна школа як інноваційний загаль­ноосвітній навчальний заклад має бути:

• •    економічно привабливою у зв'язку зі збільшен­ням обсягів фінансування на навчання одного учня за рахунок фінансової самостійності й системного поповнення бюджету шляхом залученням додаткових (інвестиційних) коштів;
• •    науково й методично забезпеченою внаслідок систематичної підтримки з боку вищих навчальних закладів та наукових установ, з якими системно укладаються різні угоди про співпрацю, у тому числі міжнародні; створення власних науково-дослідних лабораторій на базі різних предметних кабінетів;
• •    конкурентоспроможною завдяки створенню якісної матеріально-технічної та інформаційно-ко­мунікаційної бази;
• •    психологічно комфортною для всіх учасників навчально-виховного процесу внаслідок здійснення політики стимулювання, рефлексії, раціоналізації праці й відсутності перевантаження учнів і вчителів;
• •   інформаційно насиченою внаслідок активного застосування учасниками навчально-виховного про­цесу різноманітних комп'ютерних та інноваційних технологій і систем;
• •   інноваційно-технологічною внаслідок розроб­ки, експериментування, апробації й системного запровадження інноваційних форм, методів і засобів навчання, виховання й управління;
• •   орієнтованою на особистість внаслідок вияв­лення й подальшого розвитку особистісних якостей учасників навчально-виховного процесу та їхніх інтересів, у тому числі профільних. 

 

Література

• •    Освітній менеджмент: Навч. посіб. / За ред. Л. Дани- ленко, Л. Карамушки. — К.: Шкільний світ, с.
• •    Концепція Державної цільової соціальної програми «Школи майбутнього на 2007—2010 роки», схвалена розпорядженням КМУ від 160-р.
• •   Даниленко Л. І. Управління інноваційною діяльністю в загальноосвітніх навчальних закладах: Монографія. — К.: Міленіум, с.
• •    Дейвис Г., Томас М.
• •   
• •     Єльникова Г. В. Основи адаптивного управління (текста лекцій). Основи,
• •   Державний Стандарт базової і повної середньої освіти //

Освіта України. — 2004. — № 5.

• •   Закон України «Про загальну середню освіту» // Зако­нодавчі акти України з питань освіти. — К.: Парламентське видавництво, С.