Механізм організації управління внутрішньошкільного контролю
Елементи освітнього менеджменту в організації управління та внутрішньошкільного контролю.
Ключ до освітнього зростання і розвитку – це перш за все бажання керувати процесом змін, при яких проблеми відкривають нові перспективи, очікуючи певної підтримки, де рішення приймаються знизу вгору і зверху вниз, де колегіальність та індивідуалізм разом складають продуктивну взаємодію сил.
М. Фуллан
Інтеграція України у світовий простір потребує постійного вдосконалення національної системи загальної середньої освіти, пошуку ефективних шляхів підвищення якості освітніх послуг і розроблення інноваційної моделі загальноосвітнього навчального закладу – сучасної школи – своєрідного еталону організації навчального процесу, виховної роботи й освітнього менеджменту. Такі навчальні заклади повинні мати високий рівень матеріального забезпечення й фінансової самостійності, застосовувати інформаційно-комунікаційні технології, упроваджувати педагогічні інновації, формувати високий рівень організаційної культури учасників навчально-виховного процесу, мати достатній рівень зовнішньої комунікації, бути громадсько-активними й конкурентноспроможними.
Сучасна школа - це своєрідний центр запитань і відкриттів, розвитку багатогранного інтелекту, бізнес-партнерства, кваліфікованого персоналу, розвитку творчості, психологічного комфорту для всіх учасників навчально-виховного процесу. Це заклад освіти, який «постійно навчається» й «постійно розвивається».
Погляд на будь-яку сферу життя сучасного суспільства переконує нас у двох основних істинах:
- усі існуючі системи змінюються досить швидко;
- кожна нова зміна системи тягне за собою подальші.
Тому основним завданням для нашогопедагогічного колективу є вміння орієнтуватися в таких умовах і вміти контролювати якісний розвиток системи навчально-виховного процесу.
Що характерно для школи як для кожної організації?
- Співпраця членів організації, які вважають себе її частиною;
- мінімум одна спільна мета (очікуваний результат), яку приймають як власну всі члени цієї організації;
- спільна діяльність для досягнення поставленої мети.
Не можна не погодитися з тим, що сучасна школа має бути відкритою системою, у діяльності якої постійно враховуються зміни, що відбуваються в соціальному середовищі, швидко адаптується до нових тенденцій і на їх основі вміє створювати нові моделі діяльності тобто:
- постійно навчати педагогічний колектив;
- володіти стратегічним мисленням і баченням майбутнього;
- мати позитивну корпоративну культуру;
- створювати командний принцип роботи.
Будь-яка організація має свій ресурсний потенціал.Серед нього виділяються: кадрові, матеріальні, грошові, технологічні, технічні, інформаційні ресурси. Провівши їх аналіз, ми постаралися з'ясувати, на що може вплинути навчальний заклад. І прийшли до висновку: при правильній організації навчального процесу можна підсилити дію кадрового, технологічного таінформаційного ресурсів. Причому інформаційний ресурс є запорукою успіху як навчального закладу в цілому, так і кожного педагога зокрема, тому що робота, спланована на основі якісно відібраної інформації, дає найбільший результат.
Діяльність нашої школи ґрунтується на сучасних наукових підходах і принципах, зокрема, на принципах єдності й варіативності, демократичності, національної спрямованості, загальнолюдських цінностей і гуманізму, інформативності й інноваційності.
Принцип єдності передбачає для колективу досягнення спільної мети й завдань кожного зі ступенів навчання (початкового, базового й профільного), наступність і взаємозв’язок між ними, забезпечення зростання рівня загальноосвітньої підготовки учнів, об'єднання уроку й самопідготовку учнів у єдиний процес за цілями й завданнями навчання, виховання й розвиток та керівництво ним.
Принцип варіативності передбачає визнання правомірності різних шляхів реалізації єдиної мети й завдань школи на основі застосування різних педагогічних систем і педагогічних технологій.
Принцип демократичності характеризується: активністю виборних органів самоврядування, їхньою відкритістю перед суспільством, участю учнів та їхніх батьків, педагогічного колективу й представників громадськості у розробці та реалізації стратегії й змісту діяльності, відповідальністю навчального закладу за якість освітніх послуг перед споживачем і державою.
Діяльність нашого навчального закладу ґрунтується на засадах органічного національного і загальнолюдського, що є домінантою виховного процесу з виховання патріотизму: почуття любові до рідного краю, свого народу, держави, відповідальності за майбутнє, освоєння фундаментальних духовних цінностей людства.
Принцип інформативності й інформаційності ґрунтується на застосуванні інформаційних та інформативних форм, методів, засобів навчання, доступності до Інтернету, ІКТ, масової інформації, залучення додаткових інвесторів для підтримки інноваційної ініціативи учнів, застосування основ менеджменту, маркетингу, консалтингу й інших сучасних теорій управління.
Так як сучасна школа є державно-громадським загальноосвітнім навчальним закладом, тому у нашій школі активну роль відіграє громадське самоврядування: різноманітні колективні й колегіальні формування вчителів, учнів та їхніх батьків. До них належать загальні збори, батьківська рада, рада закладу освіти, рада лідерів школи, рада учнівського самоврядування та колегіальні органи управління (педагогічна рада, науково-методична рада, адміністративна рада, рада керівників методичних комісій, рада керівників творчих груп учителів і учнів, клуб «Молодого спеціаліста»).
Громадсько-державні формування в діяльності ЗОШ №8
Загальношкільні
|
Учительські |
Учнівські |
Батьківські |
Загальні збори трудового колективу |
Педагогічна рада |
Шкільний парламент
|
Загальношкільні батьківські збори |
Батьківська рада |
Науково-методична рада
|
Рада учнівського самоврядування |
Класні батьківські збори |
Рада школи |
Проектна рада вчителів
|
Дитяча творча організація «Лугарі»
|
Комітет батьків (рада інвесторів) |
Зазначимо, що чим більше в навчальному закладі створюється різних громадських формувань, тим більше шансів наблизити «класичний» заклад освіти до моделі сучасної школи як осередку громади, де враховуються всі освітні запити й потреби учасників навчально-виховного процесу (учнів, батьків, учителів, допоміжного персоналу, керівників). Це неможливо без співпраці з соціальними партнерами.
Соціальні партнери:
1. Луганський інститут післядипломної педагогічної освіти (надання науково-методичної рекомендації).
2. Центр інноваційних технологій ЛНУ ім.. Т.Г. Шевченка (тематичні семінари з педагогічними працівниками ЗОШ № 8)
3. Міський притулок для дітей (навчаємо дітей з притулку на базі ЗОШ № 8);
4. Свердловська музична школа №2 ( влаштування спільних масових заходів);
5. Депутат міської ради Рибалко Б.А., герой України (завдяки йому було відремонтовано актову та спортивну зали школи).
Ми маємо відгуки споживачів наших освітніх послуг:
Статья : «Всего три дня на работу – и первое место в области».Из трех работ, отправленных на областной конкурс «Острое перо», две заняли призовые места – третье и первое. Сейчас в школе царит воодушевление. Как только ребята поверили в свои силы и возможности, сразу же появилось желание участвовать в конкурсах. Уже отобраны 3 лучшие работы учащихся 4-5 классов «Найкращий відгук на сучасну дитячу прозу». В ближайших планах конкурсы «Русский медвежонок» и «Колосок». Желающих – уйма! Коллектив уверен, что главная заслуга в этом нового директора Аллы Исаевой. Она поставила задачу принять участие в «Остром пере» и доказала, что нужно пробовать свои силы везде. И – побеждать!
Міська газета «Восточный Экспресс»- № 46 (728) 16 ноября 2011 года.
Статья: «Самые-самые и умные-умные». За право стать обладателем Кубка тренеров-2011 24 ноября в ООШ № 5 соревновались 34 команды в трех возрастных категориях. Вопросы были непростые, но очень интересные. Организаторами соревнований выступили: управление образования при исполкоме в г.Свердловске, центр ДЮТ «Мрія», городской интеллектуальный клуб «Эрудит» и совет тренеров и руководителей клуба. В этот день самыми эрудированными оказались: в младшей возрастной категории (5-7 кл.) – команда «Всезнайки» (ООШ № 8). Победителям в каждой категории вручены оригинальные кубки-глобусы.
Міська газета «Восточный Экспресс» № 48 (730) 30 ноября 2011 года.
Вважаємо за необхідне розглянути основні вимоги до різноманітних громадсько-державних формувань, які нормативно визначені в чинному шкільному законодавстві.
Наприклад, рада школи — це постійно діючий у період між проведенням загальних зборів (конференцій) орган громадського самоврядування.
Її метою є: спрямування зусиль педагогічного й учнівського колективів, батьків, громадськості на розвиток навчального закладу та вдосконалення навчально-виховного процесу; формування позитивного іміджу та демократичного стилю управління; розширення колегіальних форм управління навчальним закладом; підвищення ролі громадськості у вирішенні питань, пов'язаних з організацією навчально-виховного процесу.
Рада школи:
Педагогічна рада — це колегіальний орган управління школою, повноваження якої визначається Положенням про загальноосвітній навчальний заклад.
Основні її завдання полягають в:
Загальні батьківські збори є необхідним компонентом системи освіти, який створено з метою посилення ролі батьків в управлінні навчально-виховним процесом. Це колегіальний орган, який створюється з представників батьківської громадськості класів на початку кожного навчального року строком на один рік.
Вони проводяться з метою налагодження співпраці батьків зі школою їхніми основними завданнями є:
Батьківські збори класів — вищий орган самоврядування батьків у класі; скликаються за необхідності, але не рідше чотирьох разів на рік. Вони визначають основні напрями діяльності батьків у класі, форми взаємодії з учителями, куратором, органами учнівського самоврядування, батьківським комітетом класу; обирають батьківський комітет, делегатів на шкільну батьківську конференцію; розглядають питання, пов'язані з реалізацією рішень органів самоврядування; розв'язують питання участі батьків в управлінні життям класу, обговорюють проекти шкільної документації та висловлюють щодо них свою думку; заслуховують звіти й інформацію про роботу класного батьківського комітету, його комісій, дають їм оцінку; обговорюють пропозиції батьків щодо вдосконалення навчального й виховного процесів у класі; розглядають питання організації педагогічного всеобучу батьків; затверджують порядок надання матеріальної й фінансової допомоги сім'ям, які її потребують; приймають рішення про створення фінансового фонду для оплати додаткових освітніх послуг педагогів; проводять заходи щодо стимулювання громадської роботи батьків у школі.
Батьківський комітет є добровільним громадським формуванням, створеним на основі єдності інтересів батьків щодо реалізації прав і обов'язків дітей під час їхнього навчання в школі. Він створюється з метою захисту інтересів учнів в органах громадського самоврядування школи, у відповідних державних, судових органах, а також надання допомоги педагогічному колективу в реалізації завдань загальної середньої освіти, спільної роботи з педагогічним колективом і розвитку в учнів активної життєвої позиції, творчих здібностей та ініціативи, підвищення рівня вихованості й осягнення обов'язкового рівня базової підготовки.
Основною метою батьківського комітету класу є створення умов для формування колективу учнів і сприятливого розвитку в ньому кожної дитини. Він є виконавчим органом батьківських зборів окремого класу.
Основні напрямки його діяльності полягають у:
Батьківський комітет класу також працює над сценаріями традиційних свят, організовує презентацію сімей, які поповнили даний клас.
Внаслідок активної співпраці керівників, учителів, батьків і учнів у школі має відбутися корекція вимог до кожного з них, зокрема:
У нашій школі будь-яка діяльність починається з вивчення необхідної інформації адміністрацією, пошуку і підбору технологій для оперативної передачі її колективу, що передбачає подальше вивчення і корекцію її засвоєння педагогами. Максимально ефективно працює система там, де присутні паритетні відносини між учасниками освітнього процесу.
Пріоритетні напрямки управління освітнім
процесом Свердловської загальноосвітньої школи І – ІІІ ступенів №8
Будь - якій системі, у тому числі й освітньої, необхідно розвиватися, отже, пріоритетними напрямками для неї є:
- горизонтальний розподіл праці;
- створення підрозділів;
- вертикальний розподіл праці. ё
Горизонтальний розподіл праці - основна риса організації. Якщо колектив працює над досягненням спільної мети, йому необхідно розподілити між собою обов'язки таким чином, щоб досягти найвищих результатів і проводити якісний контроль. Ми створили свою модель горизонтального розподілу праці між членами адміністрації в ЗОШ № 8.
Модель горизонтального
розподілу праці між членами адміністрації:
Для даної моделі характерна рівність і колегіальність уприйнятті управлінських рішень. Ізреально існуючого штатного розкладу в наявності по навчальному закладу є на дану мить 1 ставка заступника директора з НВР та 0,5 по ВР. Цього недостатньо для виконання величезної маси посадових обов'язків і для якісного моніторингового контролю.
Тому наказом по організації методичної роботи було прийнято рішення ввести роботу кураторів в особі фахівців з даного напрямку з числа співробітників ЗОШ № 8.
У горизонтальних структурах закономірно сформувалися підрозділи, координовані кураторами.
Наступний етап - вступ в дію вертикального розподілупраці, тобто розподіл роботи на складові для ефективності управління навчально-виховним процесом.
Система вертикального
розподілу праці в ЗОШ № 8
У ЗОШ № 8 продуктивно функціонує система вертикального розподілу праці. У нашому навчальному закладі створені відділення, методичні комісії, постійні та динамічні творчі групи для моніторингового дослідження освітнього процесу. Зі схеми видно, що керівництвом освітнім процесом ЗОШ № 8 зайняті 17 педагогічних працівників, що становить 52% від загального числа педагогів і це має позитивний результат, тому кожен другий працівник несе на собі частку відповідальності за якість освіти.
При такому підході до організації ВШК управлінська мета адміністрації школи - скоординувати функціонування як вертикального, так і горизонтального розподілу праці.
Будь - якоюсистемою необхідно управляти, найбільший ефект при цьому дає використання освітнього менеджменту - сукупності принципів, методів, способів і форм управління організацією.
Управління ЗОШ № 8 передбачає особливу роль заступника директора, який створює умови для розкриття потенційних можливостей усього педагогічного колективу в межах паритетно зацікавленої взаємодії, залучення педагогів до усвідомленого керівництва школою, використанню їх особистих позитивних, професійних знань, що тягнуть за собою підвищення управлінського статусу педагогів.
Основні форми внутрішньошкільного контролю в ЗОШ № 8:
- індивідуальне та колективне проектування інноваційних систем;
- стимулювання педагогічної активності;
- індивідуальна підтримка кожного педагога на підставі моніторингу освітніх результатів, де виділяється 2 аспекти, головним з яких є постійне спостереження за станом навчального процесу з метою формування рейтингової оцінки знань і вмінь учнів та діагностування професійної майстерності вчителя. Це, насамперед, передбачає процес управління уроком: вплив на зміст, форму і технології на формування умов вдосконалення з метою підвищення ефективності його кінцевого результату.
Етапи управління освітньою системою:
Чим же керує вчитель? Перш за все, він керує результатом учня через правильну організацію управління навчальним процесом, вибираючи відповідні форми і методи, здійснюючи технологізацію процесу навчання. Чим керує учень? Учень керує метою вчителя, яка формується, виходячи з особливостей і запитів учня.
Роль же адміністратора полягає в коректуванні як окремих методів, форм, технологій, застосованих учителем при відвідуванні уроку, так і в управлінні всією системою роботи вчителя.
УПРАВЛІННЯ ОСВІТНІМ ПРОЦЕСОМ НА ОСНОВІ ТЕХНОЛОГІЧНИХ КАРТ УЧИТЕЛЯ
Конструювання вчителем освітнього процесу у формі технологічної карти
На сьогодні вчителю надано право самостійно планувати освітній процес, вивчаючи матеріали в межах теми.
Але в плануванні вчителів спостерігаються недоліки:
Технологічна карта — форма конструювання педагогом освітнього процесу на рівні технології проектування і конструювання, включаючи опис дій учителя й учнів (цілепокладання, організацію, контроль, регулювання). Це цілісна система за етапами процесу освіти:
Логіка конструювання технологічної карти може бути такою:
6 крок — складання завдань для самоконтролю учнів відповідно до рівнів засвоєння ними знань. Складають також зразкові тексти самостійних і контрольних робіт, зміст яких коригуються залежно від труднощів учнів, текстові завдання на відповідність і на встановлення правильної послідовності.
Тематичне календарне планування
№ з/п уроку |
Тема |
Очікувані результати |
Форма організації |
Методи навчання |
Характерна діяльність учнів |
Урок № 1 |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
Технологічна карта як основа управління навчальною діяльністю учнів
Йдеться про управління самокерованою діяльністю учнів чи про рефлексивну карту.
Управління навчальною діяльністю учнів на основі технологічної карти здійснюється 3-ма етапами:
І етап. Цілепокладання і планування спільної діяльності:
Обговорюючи причини позначених труднощів, учитель підводить поступово до нової теми. У результаті такої роботи учні доходять висновку, що ця класифікаційна схема являє собою своєрідний план досліджуваної теми: «Що забезпечує осмислення учнями стрижневої лінії навчального предмета — формування системності знань».
• Усвідомлення цінності спільної діяльності.
II етап. Зміст навчального процесу:
ІІІ етап. Контроль, аналіз, регуляція діяльності учнів.
Основне призначення контролю в управлінні діяльністю вчителя — зворотний зв'язок, як позитивний, так і негативний.
Негативний зворотний зв'язок дає підставу для оцінки і корекції самого освітнього процесу. Оцінювання при цьому зв'язано з розробкою критеріального апарату, на підставі якого буде вироблятися оцінка і створення механізму порівняння. Це нормативний підхід, при якому контролюється й оцінюється ступінь відхилення результатів освітньої підготовки учнів, виявляється рівень оволодіння школярами логікою предметного знання, причинно-наслідкового зв'язку, мета знання.
Позитивний зворотний зв'язок — оцінка «руху» учня з одного якісного стану в інший, тобто просування учня в плані індивідуально - значеннєвого розвитку. У педагога мають бути матеріали, що забезпечують фіксацію «руху» учня.
Сутність аналітичної діяльності вчителя в даному випадку полягає в тому, щоб представити цілісну картину процесу формування знань, розбивши його на етапи і з'ясувавши, яким чином у результаті взаємодії на кожному з них відбувається досягнення проміжної мети. Для цього потрібно здійснити такі аналітичні дії:
Технологічна карта як основа управління школярем своєю навчально-пізнавальною діяльністю
Для учнів ця карта є своєрідним стимулом самоосвіти, тому що дозволяє їм бачити досліджувану тему цілісно, самостійно організовувати навчально-пізнавальну діяльність відповідно до своїх можливостей.
Необхідний зошит самоконтролю, де фіксується оволодіння знаннями й уміннями, дається самооцінка своїх результатів. Визначення вчителем цілей кожного навчального заняття, що виступають у ролі еталонів засвоєння, дозволяє кожному школяреві оцінити рівень сформованості своїх знань і умінь, приймання рішення про корекцію свого учіння.
Сполучення самоконтролю і самооцінки учня з контролем учителя сприяє об'єктивному виявленню причин труднощів та їх ліквідації. Це своєрідний взаємозв'зок між учнем та учителем.
Форми введення зошита самоконтролю
Дата_________________ предмет__________________
Тема навчального заняття
Що треба знати? |
Знаю |
Оцінка |
Мої труднощі |
Рекомендації |
||
моя |
учень |
учитель |
||||
|
|
|
|
|
||
Що треба вміти? |
Умію |
Оцінка |
Мої труднощі |
Рекомендації |
||
моя |
учень |
учитель |
||||
|
|
|
|
|
|
|
Форми самоконтролю учнів
Мета: привернути увагу вчителів до різних форм оцінювання і самооцінювання учнів на уроках.
Оцінювання самими учнями своєї роботи (своєї чи особисто своїх товаришів), а також заняття в цілому є цінним методом оцінювання. Застосовуючи цей метод, педагог може багато довідатися про учнів, а також про якість навчального процесу. Рекомендується застосовувати наступні форми самоконтролю:
1.Самооцінювання:
2. Взаємооцінка:
3. Оцінювання експертом:
Позитивними сторонами самоконтролю учнів є можливість одержання оцінок всіма учнями на кожному уроці і розуміння учнями труднощів оцінювання. Школярі вчаться дивитися іншими очима на свою роботу і роботу один одного.
Ми вважаємо, що управляти навчальним процесом адміністратор може тільки після детального вивчення системи роботи вчителя, тому контроль якості освітнього процесу починається з самоконтролю вчителя, а закінчується діагностично-експериментальним контролем з боку адміністрації. Даний моніторинг передбачає оцінку не тільки освітнього процесу, але і якість управлінських рішень, що впливають на ефективний розвиток всієї освітньої системи.
Вже зараз про результативність даної управлінської моделі свідчить певне збільшення процентного показника якості знань, підвищенні продуктивності роботи всіх підрозділів і окремо вчителя. Так, педагогічний колектив ЗОШ № 8 вперше в цьому році взяв участь у міжнародній виставці сучасних закладів освіти, а у Всеукраїнському конкурсі «Цікава школа – 2011» з 6 учасників від нашої школи три педагоги стали призерами: Гончарова Л.Д.- І місце, Бутенко В.О. – ІІ місце, Ямкова М.В. – ІІІ місце. Також учителі беруть активну участь у професійних конкурсах, проектах, та конференціях: конкурс художньої самодіяльності вчителів; місцева педагогічна виставка – презентація «Освітні практики Свердловська - 2012», щорічний професійний конкурс «Учитель року» а також брали участь у ІІІ Міжнародній виставці «Сучасні заклади освіти - 2012».
Також спостерігається позитивна динаміка результативності учнів: збільшилося число призерів ІІ етапу Всеукраїнських предметних олімпіад, конкурсу-захисту робіт Малої академії наук, з'явилися призери обласних конкурсів. Значно збільшилася кількість учасників інтелектуальних конкурсів, з 18% в минулому навчальному році до 87% у поточному.
Глибокий аналіз та обробка результатів контролю підводить адміністрацію до обов'язкового управлінського рішення (педагогічна рада, нарада при директорові, наказ по школі), яке вибирається відповідно до педагогічної ситуації і спрацьовує в цій системі найкраще. Підготовка до видання такого управлінського рішення має в основі фаховий висновок (довідку), у якому відображено реальну картину результатів праці вчителів та учнів у кожному класі, що перевіряється.
Дотримуючись чіткої системи контролю за станом викладання предметів навчального плану, адміністрація школи має реальну картину професійної майстерності вчителів-предметників, рівня навчальних досягнень учнів, їхніх можливостей з окремих предметів, системи роботи з обдарованими дітьми. Внутрішньошкільний контроль спрямований на досягнення мети навчально-виховного процесу, створення сприятливого психологічного клімату, забезпечення потрібних матеріально-фінансових умов, готовності вчителів і батьків, учнів до виконання своїх функцій.
Такий цілісний підхід до організації внутрішкільного контролю і керівництва визначає дієві методики контролю, дозволяє виділити стратегічні орієнтири, що в кінцевому підсумку сприяє творчому розвитку особистості дитини, вчителя і всієї педагогічної системи школи.
Отже, сучасна школа як інноваційний загальноосвітній навчальний заклад має бути:
Література
Освіта України. — 2004. — № 5.